відмінний наїзник

1) (удалец) зух (-ха), дзіндзівер-зух, хват-молодець (-дця), шукай-біда, козак (-ка), козир (-ря), голінний хлопець (-пця), моторний парубок (-бка);

2) (извозчик) скорокінний візник (-ка), козир (-ря), (рус.) лихач (-ча);

3) (болезнь) лиха напасть (-ти).

* * *

1) ( удалец) молоде́ць, -дця; ( хват) зух, хват

2) ( кучер) лиха́ч, -а

1) міф. кентавр

2) (Centaur) сузір'я Кентавра

* * *

1) мiф. кентавр

2) = Centaurus ( Centaur)

3) часто гібрид, помісь, двоїста натура

4) відмінний наїзник

1) мiф. кентавр

2) = Centaurus ( Centaur)

3) часто гібрид, помісь, двоїста натура

4) відмінний наїзник

1. n

1) вершник; наїзник; кіннотник

2) цирковий наїзник

2. adj

кінний

* * *

вершник; наїзник; кіннотник; цирковий наїзник

1) кінний; верховий

2) лицарський

3) icт. який стосується, відноситься до вершників ( у Древньому Римі)

1) танкіст

2) солдат мотострілецького підрозділу

3) солдат парашутно-десантних військ

4) кавалерист

5) кавалерійський кінь

6) транспорт для перевезення військ

7) австрал., амер. кінний поліцейський

8) амер., розм. поліцейський

* * *

1) війск. танкіст; солдат мотострілкового підрозділу; солдат парашутно-десантних військ; кавалерист

2) = troop horse

3) = troopship

4) aвcтpaл., aмep. кінний поліцейський

5) aмep. поліцейський

••

вершник; наїзник; кіннотник; цирковий наїзник

1) кінний; верховий

2) лицарський

3) icт. який стосується, відноситься до вершників ( у Древньому Римі)

I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;

2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;

3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];

4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.

II. Простой, сущ. -

1) см. Простаивание;

2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.

* * *

1) про́стий и прости́й

2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний

3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький

4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький

5) ( элементарный по составу) спец. прости́й

1) війск. танкіст; солдат мотострілкового підрозділу; солдат парашутно-десантних військ; кавалерист

2) = troop horse

3) = troopship

4) aвcтpaл., aмep. кінний поліцейський

5) aмep. поліцейський

••

візницький, збіржацький, збіржанський; биндюжницький; х[ф]урманський; хурщицький, балагульський. [Прогуркотить збіржацька бричка (Корол.)]. -чий промысел - візникування, візництво; см. Извозный.

* * *

тж. изв`озчицкий

1) візни́цький, візникі́в, -ко́ва, -ко́ве; диал. балагу́льський

2) (перен.: грубый) стає́нний